Ми якось вже звикли, що Янукович є невичерпним джерелом проголошуваних дурниць. Хоча, звичайно ж, знаходяться й ті, хто із-за за податливості достатньо жваво відгукується на маячню проффесора. Ганця Герман тримає тут беззаперечну пальму першості, але й наш «губернатор» Михайло Вишиванюк не хоче пасти задніх.
Світове спортивне товариство, ще не перестало реготати з пропозиції Фьодоровіча провести зимову олімпіаду 2022 року в Буковині (Янукович звично заплутався в географічних назвах, маючи на увазі Буковель), а Михайло Васильович вже розгорнув потужну балаканину з цього приводу.
На сьогоднішній зустрічі з журналістами він змалював такі перспективи, що у найбільш наївних аж дух захоплювало. І не зрозуміти було – чи то від захвату, чи то від переляку. Знаєте як буває, коли в Карпатських горах ти стоїш на краю урвища, далеко внизу шумить гірська ріка і раптом в тебе з-під ноги виривається камінь, ти втрачаєш рівновагу й кілька страшенно довгих секунд балансуєш над прірвою, розмахуючи руками, немов птах підрізаними крилами. Й дихання перехоплює так, що ти перестаєш дихати взагалі.
Якщо пощастить не впасти, то потім ці секунди ти будеш згадувати з завмиранням серця до кінця життя. А якщо все ж полетиш вниз, то про це, звичайно ж, буде згадувати хтось інший, але ти цього вже не почуєш.
Але повернімося до пана Вишиванюка. "Підготовка до Олімпіади буде справжньою будівельною революцією в області, і ми маємо можливість зробити наш край дійсно писанковим” – заявив голова ОДА. Яке відношення має писанкарство до, скажімо, бобслею, напевно розуміє лише Михайло Васильвич. Хоча будучи представником Януковича, якось не зовсім коректно робити бодай якісь натяки на яйця.
А Вишиванюк настільки захопився змальовуванням перспектив, що часом нагадував Остапа Бендера, який захоплено розповідав провінційним шахістам про велике майбутнє їхніх Богом забутих Васюків. Тут вам і нові льодові палаци, тут і сучасні автостради, які за одним бажанням Януковича прокладаються між містами й містечками Прикарпаття, готелі, мотелі, лижні траси, трампліни, швидкісні тунелі, надсучасні космодроми, готові прийняти спортсменів з інших галактик.
Напевно не гріх би було й згадати про каналізацію, електрифікацію й комунікацію. А також про вирубані ліси, зсуви ґрунту, порушений екологічний баланс.
Але це все такі дрібниці в порівняні з захмарними перспективами, що на них і уваги звертати не варто. Тим більше – «главний пріказал».